Вікторія Німець

Ми зустрілися з Вікторією в одній з кафешок міста.

Не запізднившись ані на хвилинку, Вікторія, ходою королеви, увійшла в зал! Ми не були особисто знайомі до цієї зустрічі, тому це інтерв’ю я, особисто, чекала із нетерпінням, аби дізнатися про справжню Вікторію: про її перемоги і можливі поразки у житті, про модельну кар’єру, дитинство, про здатність ідеально виглядати, та її особисте життя… І за хвилину, наша розмова розпочалась… 

12752081_944188392324065_1228650216_oВікторія, розкажіть, будь-ласка, як Ви познайомилися з модельним бізнесом, та конкурсами краси? В якому конкурсі вперше прийняли участь, який це був рік? Нам дуже цікаво дізнатись про Ваш зірковий шлях!

 Ой, це було так цікаво і незвично (сміється). Пригадує, що це був день міста, ми гуляли з батьками, і тут до нас підійшла Зоряна Зінов’єва, вручила свою візитівку, і запросила мене на навчання до своєї модельноі школи. На той час мені було 11 років, і я ніколи не замислювалася над тим, аби спробувати себе у модельній сфері. Але батьки підтримали, і через деякий час я розпочала навчання у школі моделей!

 

Навіть тато підтримав?

Так-так (сміється).

І ось, я почала навчатися. В нашій групі було десь 10-12 дівчат різного віку (11-16 років). У школі ми вивчали дефіле, мистецтво макіяжу, фітнес, акторську майстерність. Можна сказати, що це був мій перший крок і перше знайомство з поняттям “модельний бізнес”.

Звичайно, ця школа дуже захопила мене, і я почала цікавитися більше про  модельний бізнес. Тоді ще не було інтренету, але за допомогою телебачення, де періодично транслювали світові конкурси краси, я почала мріяти про велику сцену!

В 2005 р,, коли мені було 13 років, я віришила взяти участь у конкурсі “Міс гімназія”. Гімназизти зрозуміють, що це доволі гучна подія для учнів гімназіі, і перемогу у цьому конкурсі завжди отримували дівчата із старших класів, а також дівчата, які були популярними серед учнів нашого закладу!

12736607_944471782295726_212422760_o

Зі свого боку, я була в школі “сірою мишкою”, відмінницею, дуже скромною… Але я настільки хотіла прийняти участь у конкурсі, і внутрішньо була впевнена в перемозі, що не зволікала на величезну конкуренцію!

Більшості, взагалі було не зрозумілим моє прагнення до участі, а тим паче до перемоги! 

Але підсвідомо я знала, що переможу, і так і вийшло!

Цей, ніби то маленький конкурс, особисто для мене був неймовірно вагомим, і якби я не отримала перемогу, не знаю чи йшла би далі цим шляхом!

Ні на одному з подальших конкурсів в мене не було такої впепненості, як тоді!

 

Вікторія, чи відобразилась Ваша перемога на навчанні, адже до Вас, напевно, прийшло розуміння, що Ви не лише розумна, але й гарна! Чи закинули Ви навчання з фразою: “Я красива, і мені то більше не треба”?

Навчання я не закинула, в мене була ціль отримати золоту медаль, і я її отримала, адже навчання мене завжди захоплювало!

В мене була трошки інша проблема – це враження людей, та мого оточення про те, що всі конкурси купуються, і ніхто чесно не отримує перемогу, лише за гроші.

І ось, були такі люди, що говорили саме так, і саме про мене! Мене це неаби як ранило, але для себе я зробила висновок, що не варто слухати чужих людей, не варто падати духом, і зневірюватися – ти стаеш тільки сильнішою, ти переборюєш себе і йдеш до цілі далі!

 

Що було далі? Які конкурси, перемоги?

12755338_944471712295733_900632104_oІ вже наступного року після конкурсу “Міс гімназія”, я отримала запрошення на участь у конкурсі “Міс тінейджер Закарпаття”.

Але я не одразу погодилась, так як попередній досвід і негативне ставлення людей повпливали не лише на мене, але й на батьків, які бачили, що я сприймаю все близько до серця, і переживаю! Але все ж таки, я погодилась (сміється). І от, у 14 років я тримаю вже другу перемогу, і вже на регіональному конкурсі краси!

Чомусь саме після цієі перемоги я вирішила для себе, що маю завжди перемагати (сміється)!

Влітку того ж року я потрапляю на всеукраінський конкурс краси “Юна міс Украіна” як представниця від Закарпаття.

Конкурс, і підготовка до нього відбувалась в Одесі в таборі “Молода Гвардія”.

Я ніколи не була в таборі, і ніколи не їздила без батьків так далеко, тому також не одразу дала свою згоду на участь. Плюсом виявилось те, що можна було їхати із керівником групи, а так як моя мама вирішила виступити в цій ролі, то ми поїхали разом!

 

А якби мама не поїхала, Ви би також не поїхали?

Навіть не знаю, адже вся підготовка зайняла 21 день!

Я взагалі неймовірно вдячна батькам, яки завжди підтримували мене на всіх етапах життя! Це і фінансова, і моральна пдітримка, вони ніколи не обмежували мене у виборі, і не забороняли, довіряли моєму вибору!

12736620_944472475628990_1039529149_oПовертаючись до підготовки… Було важко, я уявляла собі, що це буде відпочинок, але виявилося навпаки!

По-перше, жахливими були умови проживання: в номері на залізних ліжках було розміщено по 8 дівчат, не обійшлось і без клопів (сміється) та інших комах! 

По-друге, тренування проводилися на відкритому сонці, і було неймовірно жарко!

За цей час я встигла і отруїтись, і захворіти, але, не зважаючи на ці негаразди, я мріяла лише про перемогу!

А, по-третє, вперше в житті я зіштовхнулася із, скажімо, “провалом”, отримавши на цьому конкурсі лише титул “Міс вишуканість”

Для мене, маленькоі дівчини, це як “грім серед ясного неба”! Як це так: стільки готуватися, і не перемогти!

Після цього, я десь на 3-4 роки забула про конкурси…

 

Але ж Ви, сподіваюсь, не сіли вдома з булкою з маслом, і не сказали: “Все, мені нічого не треба! Я буду їсти, не буду слідкувати за собою – тепер я проста людина!” Чи як ви переживали поразку?

Я повністю заглибилася у навчання, а так як це вже були старші класи і йшла активна підготовка до вступу в університет, роботи вистачало, аби не відволікатися!

У 2010 році, зовсім несподівано, мені зателефонували дівчата-представниці всеукраїнського конкурсу краси “Красуня України”, яки знайшли мене через соцмережі, і запропонували прийняти участь у цьому всеукраїнському конкурсі!

І вже за два тижні вони підтвердили мою участь! Конкурс проходив у чудовому місті Дніпропетровськ. Коли повстало питання як добратися до Дніпропетровську, адже дорога не з ленких, ми просто сіли в машину разом з батьками, і поїхали разом! Батьки розмістились у сусідньому готелі.

12041810_944188372324067_537741125_n

Під час підготовки до конкурсу нам неймовірно пощастило із погодою, і з організаторами – на конкурсі панувала домашня і сімейна атмосфера, яку створила директор конкурсу! Вона кожного вечора збирала всіх дівчат разом, і вечори ми проводили спілкуючись, розповідаючи про своє життя, робили одна одній подарунки.

Звичайно ми приділяли багато часу і репетиціям!

Але я знову не отримала жодного титулу, я навіть не увійшла до фіналу… Перемогла дівчина із Хмельницького!

 

 

Вікторія, якими були подальші Ваші кроки?

У 2011 році я потрапила на світовий конкурс краси “Принцеса світу”, який проходив у Чехії, місто Прага.

І так як Чехія знаходиться не далеко від Закарпаття, ми з батьками вирішили, що я можу поїхати сама – для мене це була перша в житті самостійна подорож! До Праги я доїхала на автобусі, в мене було багато валіз із речами, які, за умовами конкурсу, необхідно було взяти з собою.

О 5 ранку я приїхала до Праги, надіслала повідомлення організаторам, але нікого немає, мене ніхто не зустрічає… В мене шок! І внутрішній голос підказує: “Ну ось, я так і знала, що так буде! Що робити далі?”

Але в той же самий час мій внутрішній голос говорить: “Нічого страшного, я повернусь додому!”.

І Слава Богу, що мої хвилювання були марними (Авт. – сміється)

12722101_944188368990734_215187302_n

“Принцеса світу” (“Miss Princess of the World”) – один з найкращих конкурсів краси!

Ми провели 2 тижні в Празі, за чей час багато подорожували, їздили на різноманітні екскурсії, відвідували чеські пам’ятки, пивоварні, заводи, мали змогу зустрітися з мером м. Жатець, який розповів мені, що його бабуся була родом з Ужгорода!

Весь час ми, конкурсантки, ходили із стрічками, на яких була зазначена країна, яку кожна з нас представляла, а так як в Празі дуже багато українців, то я весь час відчувала підтримку простих людей, яких мимоволі зустрічала на вулиці: деякі з них підходили і особосто бажали перемоги!

 

Вікторія, розкажіть про Ваші особисті відчуття, адже на цьому конкурсі Ви представляли не лише Закарпаття, чи Ужгород, а цілу Україну! 

Дійсно, цей конкурс був для мене першим міжнародним конкурсом, і перед поїздкою я багато читала про нього, дивилась відео, і намагалась максимально налаштувати себе до рівня тої відповідальності, яку вимагав цей конкурс!

Ми долучили дизайнерів одягу, які допомагали мені завершити мій образ, аби я змогла достойно представити свою країну на світовій сцені!

І, як результат, мене обрали “Міс фото”!

Я була настільки вражена! Чесно! Навіть, коли ведучі проголошували мій номер (один із ведучих говорив чеською, інший – англійською) я стояла на місці (Авт. – сміється).

…”Переможниця в номінаціі “Міс фото” №49…”, а я далі стою… Чи це я? Чи правильно я розчула? Дійсно, шокуючий момент!

 

Вікторія, Ви володієте англійською?

Так, і ці знання мені дуже допомогли у житті, адже вся підготовка була англійською мовою, екскурсіі тощо. Добре, що чеська схожа на украінську, але були дівчата, які не розуміли ані англійську, ані чеську – їм було набагато важче!

На конкурсі того року перемогла представниця Мексики, і я вважаю, що дуже достойно!

 

Мене особисто цікавить питання матеріальноі допомоги, та підтримки, адже для конкурсів краси такого рівня кожній з учасниць необхідно підготувати декілька спеціально розроблених костюмів, вбрання: хто допомагав Вам?

Переважно це відбувається так: тобі пропонують прийняти участь, але всі витрати падають на твоі плечі, адже конкурс вимагає, окрім одягу, ще й сплату членського внеску, витрати на переїзд і т д.

Звичайно, в прешу чергу – це батьки, потім ми намагалися залучити спонсорів. Вечірніми сукнями, наприклад, мене завджи виручала Роксолана Новак, з якою я неоднарозово співпрацювала. З національними костюмами допоміг драмтеатр.

На конкурсі “Принцеса світу” я познайомилася з директором-організатром іншого світового конкурсу краси “Міс Глоуб”, який був одним із членів журі на конкурсі “Принцеса світу”.

Трохи пізніше, у 2012 році, я отримала особисте запрошення на участь у конкурсі ”Міс Глоуб” (“Miss Globe”), який відбувався в Албанії.

12755293_944188358990735_565307224_oПісля довгих міркувань, я прийняла запрошення! І знову ж таки постає питання: “Як добратися?” Літаком не дешево, адже знову багато валіз і багажу, і на свій страх і ризик я пропоную татові: “А давай я поїду разом з мамою на машині, буду за кермом!”

І ось, ми вдвох з мамою, в машині, забитій валізами нарешті поїхали! (Авт. – сміється). Дорога виявилася складною: гори, серпантини. Ми цілу добу пробули в дорозі, і я практично не відпочивала, не спала, відчувала себе ніби дальнобійноком! (Авт. – сміється).

Коли ми приїхали, то єдине, чого я хотіла – так це поспати! Але, одразу ж після приїзду, організатори відправили мене на зйомку, візаж, до перукаря…

Більше 2-х тижнів відбувалась підготовка, ми багато подорожували, приймали участь у різних етапах конкурсу!

Перемогу здобула представниця Румуніі.

Для мене особисто, цей конкурс показав як важливо мати підтримку регіональних директорів, адже коли ти зовсім одна, а до інших дівчат приїзджають представники, підтримують морально, то стає якось не по собі… Добре, що хоч мама була поруч!

 

Вікторія, але і цей конкурс не був останнім, так?

12381158_944188275657410_56321576_o

Так, у 2014 році я прийняла участь у найбільш масштабному і грандіозному конкурсі краси, що входить в шістку найпрестижніших – це “Міс Супранешнл” (“Miss Supranational”), який проходив у Польщі.

На цей конкурс я потрапила сама: знайшовши інформацію про конкурс в інтернеті, я заповнила і відправила анкету – і мене затвердили!

На той час я вже працювала, і мені довелось відпрошуватися з роботи аж на 3 тижні!

На цьому конкурсі я не отримала ніякого титулу, але головне, що я побачила сам конкурс, його рівень, зрозуміла, що треба розвиватися далі, не зупинятися на досягнутому!

 

Вікторія, давайте поговоримо трошки про Ваше особисте життя!

Як Ваша друга половинка відносилась, або відноситься до конкурсів краси, в яких Ви приймали участь?

Я зустрічалась з хлопцем 6 років, і, спочатку, він негативно ставився до мого вибору, але він довіряв. Не без вмовлянь, пояснень з мого боку, і чим далі ми зустрічалися, тим більше він переконувався, що може мені повністю довіряти!

 

На кого з батьків Ви схожа? Зовнішність, характер?

Кажуть, що зовнішньо на тата, хоча хтось, навпаки, на маму!

 

Вікторія, скільки часу ви витрачаєте на макіяж?

З дитинства я дуже любила малювати, і, особливо, любила малювати дівчат.

Візаж це моє хобі, яке приносить задоволення! І коли в мене є вільний час, я люблю експериментувати, і можу провести не одну годину, передивляючись різноманітні відео блоги, пов’язані з макіяжем!

Я хочу далі розвиватися в цьому напрямку, і творити красу! Чесно, я можу і 3 години фарбуватись, коли маю час (Авт. – сміється)!

 

Вікторія, а як ви слідкуєте за фігурою?

11668147_944189975657240_1076867981_nЯ можу подякувати природі, батькам, адже в мене хороший обмін речовин, і я завжди була худенька, навіть дуже худенька. Тепер моя вага мене задовільняє, і до недавна я їла практично все, коли хотіла, і що хотіла!

Але останнім часом я відмовилась від м’яса, їм більше риби – шукаю себе (Авт. – сміється)!

 

Нещодавно Ви змінили свій статус з міс на місіс! Хто став володарем Вашого серця – серця такої красуні?

Ним став той хлопець, з яким ми зустрічалися 6 років! Ми разом пройшли через багато життевих ситуацій: це і служба в армії, і робота в іншому місці… з часом я не вірила, що ми будемо разом…

За місяць ми підготували весілля, і вже майже рік разом!

 

Чи подобається Вам бути дружиною?

Спочатку було важко, адже мені треба було пройти через період, коли я вже не живу з батьками, коли в мене є своя власна родина! Здається, я більше переживала за них!

 

Вікторія, я знаю, що Ви спробували себе і в ролі ведучої? Як конкурсний досвід допомагає, або, навпаки, заважає працювати перед камерою?

Ми відпочивали з чоловіком, і у соцмережах я побачила об’яву про пошук ведучої для місцевого телебачення, і я одразу ж написала їм. Після повернення з відпочинку, мене запросили стати ведучою музичної програми під назвою “Саундчек” на ТРК “Тиса” (Авт. – сміється).

Публічна професія – це моє! Мені подобається писати тексти, спілкуватися з людьми, бути в епіцентрі подій! Я відвідувала різні музичні події, спілкувалась з виконавцями, музикантами, знайомилась зі стилями музики, читала біографію виконавців!

Чесно кажучи, ведучою бути неймовірно важко, адже важко говорити з камерою, а не з живою людиною!

 

Вікторія, Ви, насправді, готова зірка, у Вас величезний потенціал!

Я дякую Вам за чудову і відверту розмову!